The using of the unconventional approach in teaching English language

Використання нестандартних підходів до навчання іноземним мовам.

I Мета: показати позитивний вплив нестандартних підходів на навчання іноземної мови, на формування базових умінь та навичок спілкування іноземною мовою.

II

. Володіння іноземною мовою - вкрай важливе для підготовки молоді до самостійного життя у цивілізованому суспільстві. Але оскільки кількість годин, що відводиться на її вивчення в навчальних закладах, обмежена, то цей час має бути використаний ефективно, з максимальною активізацією комунікативної діяльності школярів. Особливість іноземної мови полягає в тому, що під час її вивчення учні засвоюють не знання основ науки, а формують уміння та навички користування чужою мовою як засобом спілкування. На уроках іноземної мови учні отримують нову й корисну інформацію.

Для того щоб надати школярам можливість отримувати і передавати іноземною мовою інформацію, необхідно постійно працювати над удосконаленням форм і методів урочної роботи і впровадження в навчальний процес новітніх технологій та активних методів навчання. Досвід роботи педагогів переконливо доводить, який позитивний результат дає впровадження в процес навчання нової інформативної техніки: відеомагнітофонів, персональних комп'ютерів та можливостей лінгафонних кабінетів.

Технічні засоби навчання (ТЗН) створюють широке поле для творчої діяльності, збільшують розмовні можливості кожного учня, дають змогу наблизити процес навчання до природних умов мовленнєвої діяльності. ТЗН допомагають організувати фронтальні, групові та індивідуальні форми навчання, швидко переходити від одного до іншого виду роботи, використовувати кілька програм для навчання в одній лабораторії, беручи до уваги індивідуальні особливості учнів, що є надзвичайно важливим при формуванні у них комунікативних умінь.

Однією з активних нетрадиційних форм є рольове спілкування, що знаходить реалізацію у діловій грі. Однак таке спілкування на заняттях організовується відповідно до розробленого сюжету і вимагає наявності сформованих соціальних умінь.

Прикладами нетрадиційних методів можуть бути «скетч», «рольова гра», «круглий стіл», «дискусія».

Скетч - коротка сценка, що розігрується згідно із запропонованою проблемною ситуацією, де вказуються дійові особи, їхній соціальний статус, рольова поведінка. Скетч, на відміну від рольової гри характеризується меншою складністю і свободою мовленнєвої поведінки персонажів. У вигляді скетчів можуть бути розіграні невеличкі сюжети соціально-побутової сфери.

Рольова гра дає змогу моделювати ситуації реального спілкування і відрізняється, перш за все, свободою і спонтанністю мовленнєвої і не мовленнєвої поведінки персонажів. Рольова гра передбачає наявність певної кількості учасників, а також ігрової проблемної ситуації, в якій вони діють. Кожен учасник у ході гри організовує свою поведінку залежно від того, як себе поводять партнери, і від своєї комунікативної цілі. Підсумком гри повинно стати розв'язання конфлікту.

Круглий стіл являє собою обмін думками з будь - якого питання, проблеми, що цікавить учасників спілкування. Той, хто бере участь у "круглому столі", навчаються висловлюватися від свого імені. Проблеми, що обговорюються за "круглим столом", можуть бути найрізноманітнішими: соціальними, країнознавчими, морально - етичними тощо. Участь у "круглому столі" вимагає від дітей певного високого рівня володіння мовою і наявності певних знань з проблем чи певних знань з проблеми чи певної галузі знань. Тому як прийом контролю "круглого столу" можна проводити не на початковому етапі навчання, а по закінченні роботи над темою або декількома сюжетними темами.

Організаційна структура навчального процесу І стадії її розвитку

Вид спілкування	Організаційна робота навчання	Спосіб навчання
Опосередковане спілкування через письмову мову	Індивідуальна	Індивідуальний спосіб навчання (ІСН) - до XIV - XVII ст.; включає дві форми: парну та індивідуальну
Спілкування в парі	Парна (один учить іншого)	Груповий спосіб навчання (ГСН) - XVII- XX ст.; включає три форми: групову, парну та індивідуальну
Групове спілкування	Групова(один одночасно вчить багатьох)
Спілкування в парах змінного складу	Колективна (кожен учить кожного)	Колективний спосіб навчання (КСН); включає всі чотири форми: колективну, групову, парну та індивідуальну

Особливості методики КСН.

Груповий спосіб навчання	Колективний спосіб навчання
Організаційні
•        Чіткість, впорядкованість •        Говорить один •        Спілкування учнів відсутнє •        Мовчанка •        Постійне робоче місце	•        Відсутня •        Говорять усі •        Всі спілкуються •        Робочий шум •         зміна
Дидактичні
• навчає професійний педагог	• навчають учні
•        весь матеріал - одразу і для всіх •        мало самостійності •        співробітництво відсутнє •        засвоєння і застосування - рознесені	•        різні темпи і матеріал •        повна самостійність •         співробітництво — основа навчання •        максимально наближені

Розвивальні
•        учень - об'єкт •        зрівнялівка, усереднення здібності дітей •         систематичний характер навчання •         не вчаться виступати •         не вміють пояснювати	•        учень-суб'єкт+об'єкт •         відповідно до індивідуальних особливостей •         спонтанний характер •         вчиться виступати, розмірковувати, доводити •        розвиток педагогічних здібностей
Виховні
•        кожний працює на себе •         відносини - неколективістські	•         на себе і на інших •         відносини відповідальної залежності: колективістські

Етапи уроку в технології колективного способу навчання

Назва етапу	Дії вчителя
Підготовчий етап (прийняття рішень)	·         Точно визначити пізнавальні цілі, пов'язані з внутрішніми установками; ·         Розподілити учнів по групах так, щоб вони були неоднорідними за складом; ·         При цьому розподілі враховувати тип сприймання, здібності та нахили; ·         Обміркувати створення умов, що забезпечать оптимальну безпосередню взаємодію між учнями; ·         Спланувати урок; ·         Добрати матеріал до уроку
«Запуск» уроку»	·         Пояснити основні поняття; ·         Ознайомити з порядком роботи; Прокоментувати приклади запропонованих завдань; ·         Дати установку на позитивну взаємозалежність і особисту відповідальність; ·         Задати структуру процесу взаємодії всередині груп і між групової взаємодії; ·         Пояснити, які навички групової роботи треба використати для отримання результату; ·         Описати критерії успіху
Контроль і втручання в дії учнів	·         Розподіл (або допомога у розподілі)ролей у групах; ·         Контакт із кожною групою з метою перевірки, чи всі учні правильно зрозуміли поставлені завдання, чи потрібно ще раз пояснювати; Показати, що треба робити та ін..; ·         Вироблення навичок спільної роботи та спілкування
Оцінювання результатів, їх аналіз	·         Організація публічних презентацій досягнутих результатів груп; ·         Оцінювання досягнутих результатів: в ході обговорення презентації; шляхом визначення відповідності заздалегідь розробленим критеріям; ·         Аналіз результатів роботи груп; ·         Підбиття підсумків уроку

III Ключові поняття:

робота у групі (groupwork) - прийом активізації навчальної діяльності учнів: декілька учнів працюють разом у групі над виконанням завдання.

рольова гра (roleplay) - умовно комунікативне завдання для активізації вивченого матеріалу, для виконання якого учні отримують відповідні соціальні ролі й мусять вести себе відповідно з своєю роллю та визначеною ситуацією.

V Рекомендовані джерела:

1.     М. Ариян. Лингвострановедение в преподавании иностранных языков в старших классах средней школы. //Иностр. Языки в школе., -1990. - №2 с. 11

2.     И. Бим. Теория и практика обучения немецкому языку в средней школе. М.:Просвещение. - 1988.

3.     М.Вайсбурд, Б.Рубинская. Деятельностный подход при отборе коммуникативного минимума для среднего этапа обучения. //Иностр. Языки в школе. - 1990. - №1 с.23

4.     М. Дворник, С. Чуйкова. Игра и игровая ситуация на начальной и средней ступенях обучения. // Иностр. Языки в школе. - 1990. - №6 с.28

5.     Н. Елухина, Интенсификация обучения аудированию на начальном этапе // Иностр. Языки в школе. - 1986. - №5 с. 16

6.     Н.Елухина. Преодоление основных трудностей понимания иноязычной речи на слух как условие формирования способности устно общаться. // Иностр. языки в школе. - 1996. - №4 с.28

7.     Д.Жилкина. Решение коммуникативных задач в процессе обучения иностранному языку. // Иностр. языки в школе. - 1992. - №1 с.59

8.     И. Зимняя. Психология обучения иностранным языкам в школе. М.: Просвещение. -1991

9.     О. Колесникова. Ролевые игры в обучении иностранным языкам. // Иностр. языки в школе. - 1989. - №4 - с. 14

10.                       Ю.Э.Носенко. Пути реализации коммуникативного подхода к развитию умений и навыков иноязычной речи // Иностр. языки в школе. - 1990 - №2.-с.40

11.                       П.Р.Мильруд. Организация ролевой игры на уроке. // Иностр. языки в школе. - 1987. -№3.-с.35

12.                       Сучасні шкільні технології. 4.2/ Упор. І. Рожнятовська, В.Зоц. - К.: Ред. Загальнопед.газ. , 2004. - (Бібліотека «Шкільного світу»).

13.                       Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. - Москва, 1988.

14.                       Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій/ Автор-укладач Н.П.Наволокова. - Харків. Вид.група «Основа», 2009. (Серія «Золота педагогічна скарбниця»).

15.                       Вісник сільської школи. №№6-7, 2003р.

16.                       Г.О. Сиротенко. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. Харків, «Основа», 2007 р.